Ти носиш у серці свій власний маленький музей.
Фігури із воску, карткові будинки і лід,
А ще тьмяні спогади майже забутих людей –
Твої експонати, які викидати не слід.
І хай ти старанно виводиш вкрай дике «Зникай»,
Колишні-теперішні гріють ще своїм теплом.
Колись ти знайдеш персональний відчинений рай.
Колись перестанеш шукати його за вікном.
У серці своєму ти маєш навіки музей.
Пускай туди тих, хто не дряпає більше небес.
Надалі тримай й надто міцно до себе приклей
Отих, хто для тебе у серці назавжди воскрес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426420
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Fairytale