[i]Cтіл. Ваза з квітами,
легкий порив вітру.
А за вікном дерева з вітами
йдуть назустріч літу.
Вечір, тихо, солодко,
і смугаста просинь
шепче знову, коротко,
про наступну осінь.
Світанкові паруси,
біла, дивна сила,
розгрібає покоси,
хмари ж не ловила..
Залишився один світ,
пусто як ніколи,
і на склоні чорних плит,
ангели в неволі..
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426405
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Сонячна)