Ти стоптав свою ніжність потіхами…

До  смаку,  чорним  перцем,  обсипавши,
Знов  ласуєш  її  із  приправами,
А  пот́ім,  як  нед́оїдок  викинеш.
Зголоднієш  -  почнеш  їсти  заново.

Спакував,  мов  подарок  й  любуєшся,
Як  спускаєш  її  нижче  плінтуса.
Кілька  років  пройде  -  і  не  зчуєшся  -
Як  у  ній  ти  втопив  свої  цінності.

Ти  стоптав  свою  ніжність  потіхами,
І  забув,  як  поводитись  з  жінкою,
А  вона  ж  на  плечах  носить  міхами
Те,  що  ти  не  доїв  із  начинкою.

Ти  вже  втерся  у  ній,  наче  плямою
Від  міцної  арабської  кави,
А  вона  рекламованим  засобом
Відіпрати  не  може  отраву...

                                                                                               //21.05.13//



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426357
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Marisong