(Переклад вірша Ірини ХАНУМ)
Як раніше бувало: у Ялті багато туристів,
Сивочолий художник для когось малює портрет.
Вздовж алей з олеандром в зелених плащах кипариси,
І світанок наводить на стінах легкий марафет.
Спочивають вітрильники біля морського причалу,
Де стилетами щогли розкраяли небо своє,
Де вода за бортами сапфіровим глянцем загалу
На обличчя по дюжині зморшок дрібних додає.
Ми покинули центр і блукаєм задвірками Ялти,
Сподіваючись все ж віднайти через стільки років,
Той старенький будинок, в рожевих захований мальвах,
Непоказність якого в минулій відзнаці віків.
Ти нарвеш мені квітів з хазяйського милого саду,
Не зухвало, звичайно, а скромний букет матіол.
Захміліємо ми, в насолоді вдихаючи ладан,
І в зіницях заграє зволожених вій ореол.
(Фото з інтернету. Оксана Ісайченко "Південні замальовки")
В ЯЛТЕ
В летней Ялте, как прежде, полно любопытных туристов,
Седовласый художник малюет случайный портрет.
Вдоль аллей с олеандром в зеленых плащах кипарисы,
И восход красит стены домов в абрикосовый цвет.
У причала в порту отдыхают вальяжные яхты,
И стилеты их мачт разрывают небесную синь.
За бортами вода отливает сапфировым глянцем,
Добавляя зевакам по дюжине мелких морщин.
Мы уходим из центра, блуждаем по улочкам Ялты,
Смутно веря, что сможем за столько «завьюженных» лет,
Отыскать и узнать затерявшийся в розовых мальвах
Неказистый домишко, в котором чуть теплился свет.
Ты нарвешь мне цветов из хозяйского старого сада,
Но не дерзко, как прежде, а даже робея слегка.
Нас букет опьянит, источая волнующий ладан,
И в ресницах блеснет, чуть заметно сползая, слеза.
© Copyright: Ирина Ханум, 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426341
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 21.05.2013
автор: Галина_Литовченко