отут я мала впасти

тепер  усе  інакше.  не  буде  сліз  і  драми
тепер  вже  не  притиснеш  так  легко  до  стіни
я  більше  не  боюся.  зубами  чи  губами
і  руки  мої  білі  вже  звикли  до  синців
тепер  ти  милий  слабший  і  ти  між  нами  жертва
ти  винен,  не  пробачу,  тож  кайся  і  терпи
тепер  не  в  твоїй  владі,  хоч  вдячна,  що  не  мертва
любити  ти  не  хочеш.  а  я  не  можу  йти
трясуться  руки.  пальці,  в  яких  мої  запястя
холодний  піт  і  погляд.  аж  закипає  кров
екстаз,  безвихідь,  подив
отут  я  мала  впасти
замало.  я  готова  вмирати  знов  і  знов

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426078
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: eshlie