Ти – мій,
- шептали квіти запізнілої весни.
Ввійди!
Ввійди в мій дім, а не лише у мої сни.
Забудь
про все погане, що в житті твоїм було,
Повір.
Повір, що щастя у твоє життя прийшло.
Ти – мій!
Мені нашіптують нестримно небеса.
Ввійди,
Ввійди у серце, хай розквітне в нім краса.
Забудь
перестороги і умовності життя,
Повір,
крім розрахунку ще існує почуття…
Ти – мій!
Почуй, тобі шепочуть спраглії уста.
Ввійди…
в моє життя, хоч це і справа не проста.
Забудь,
забудь про зиму – відійде колись вона.
Повір,
що й після осені буває ще весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426033
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: Salvador