Сидить мама з телефоном,
Поруч- мала дочка,
Геть усі безпомилково
Вгадує дзвіночки.
Старший брат сестру питає:
-Як тобі вдається?
Мама ж тихо розмовляє.
А сестра сміється:
-Ну ослом от обзиває
Кого наша мати?
От і ти вже,бачу,знаєш,
Ну,звичайно,тата.
Із бабусею говорить
Завжди про болячки.
Коли подруга подзвонить,
Про якусь «заначку».
А як ніжно усміхнеться,
Аж засяє наче,
Ясно тут про кого йдеться-
Наш сусід по дачі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425967
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2013
автор: Galina Udovychenko