Коло, коло… Знов навколо.
Для повторення – не кволо.
Форс-мажор такий прекрасний,
Якби був не так вже часто!
Не сплативши за турботи,
Ще б жила дурна істота.
Форс-мажором не здивуєш.
Бо є глузд. А ти нервуєш…
Дріт колючий. Все спочатку.
Затягну ще дужч краватку.
Ще кому до того справа,
Що як день, то мить потрави?
Незважаючи на час –
Дурість вічна. Наче сказ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425945
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.05.2013
автор: Вальдемар Феруменко