Прокинувся вогонь і обпікає тіло,
Так сильно воно ще ніколи не хотіло,
Завмерли чужі рухи, замовкли всі слова,
Візьми ж мне у руки, любов моя нова!
Відчути присмак губ, до крові закусати,
Це пастка знаю я, та нікуди тікати,
Поки все місто спить, поки ніхто не бачить,
Сховаймось від усіх, для нас це дещо значить.
Хто ж знав, що ти такий? Хто ж знав, що ти нестримний?
А зовні наче лід: холодний, скутий, зимний.
Забудь, хто в тебе є! З тобою зараз я.
Я обіцяю казку в цю ніч, любов моя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2013
автор: Леля Арно