Випито останній ковток
Спалено останню цигарку
Давай заводь болгарку
Будемо різати застиглий бетон
Я грала в цю гру, рахуючи кожен крок
Як вмілий картяр
Але опівночі випала в сон
Програла картам з двох дам
І світ зійшов з петль
І голова покотилась з плечей
Я знову загострила меч
Я йду до людей
Навіщо мене відпустив?
Із дому свого нагнав?
Я так стомилась від втеч
І здертих до крові ран
Я світло твоє несу
Світло твоїх очей
Я знала, ти - тільки сон
Моїх чорничних ночей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425829
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Роксолана Смик