Поринь у дитинство, забудь, що дорослий,
Геть відпусти надмірну важливість,
Уяви, що хлопчисько ти низькорослий
Та розбуди дитячу мрійливість.
Відкинь тривоги, усміхнись щиро,
Нехай розгладяться зморшки на лобі,
Відчуй звучання спокою й миру
Наче дитя в материнській утробі.
Побудь собою, не бійсь виглядати
Смішним у очах зарозумілих,
Чогось не хочеш? Це просто сказати
Без вигадок зайвих і недозрілих.
Сприймай світ простіше, неначе дитина,
Яка не шукає замкнуті кола,
А ніби гірська швидкоплинна лавина
Невпинно знаходить радість довкола.
Ну все, збирайся, востаннє дивися
На світ дитинства, бур’янами порослий,
Згадай, яким був, ще раз оглянися,
А тепер повертайся, бо ти – дорослий…
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425816
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Олександр Яворський