Давай, пропонуй мені випити або я піду деІнде
а іще нагодуй мене і бажано лише поцілунками
це не важливо, не дивися, що я по секундочці гину
моя смерть якщо й буде, то тільки найвищого із гатунків
запроси мене в ліс, осяяний диво-вогнями
я хочу нарешті побачити придуманих мною німф
хай вони осиплять мене золотими своїми піснями
нехай мене, мертву, облутує Святий Плющ
нехай мене зболену леліють Вітри усі Ночі
а Сонце простягне в промінчиках теплих Сенс
я трохи звичайним життя ну хоч трошки пожити хочу
Ну все, Божевілля, цілую, я повернусь, бувай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425812
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Щоденники Вітру