Ідіот без таланту,
Як повія в театрі,
Ніби грає,
але щось не те.
Їй бракує і шарму,
І гордині, й повадок,
Як невизнаний геній,
Не цінують її.
І у оплесків зливі
Їй скотині зрадливій,
Ніби мариться
Те, що забрав.
Із її то талантом
Упереджений критик
Здумав втіяти
отакий жарт.
І отак не поважно
Ще її поетесу,
Ще й яку то принцесу
Він пустив на розніс.
Не несуть їй букети,
Із презирством Джульєти
Ігнорують її і красу,
Шкода, тільки по різному боці.
Часто так і у нашім житті:
Без таланту й клепОк в голові
Все ж зітхає невизнаний геній,
Бачте заздрісні всі і дурні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425761
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Незрозуміла