В моїм маленькому ра́ю
Під поверхівкою, в саду,
Зрубали вишеньку розквітлу.
Так темно стало, наче світло
Зібрав лихий хтось у кулак
І викинув в сміттєвий бак.
А воно вже плоди родило!
Це ж Божий дар! Це ж Божа сила!
Спитаєте, чому зрубали?
Щоб на цибулю тінь не впала –
Сусідську. Грядка – два на пів,
На стежці біля гаражів.
У дерева життя відняти..
Це ж треба камінь в серці мати!́
Чи ж порівнять? Цибуля й вишня,
Гірке, пекуче – й дивовижне?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425752
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)