Журба та сум у душу поселились,
Коли розлука тугу навела.
...А ще недавно разом веселились.
Та нас любов із розуму звела.
Дарунки долі нами не цінились.
І ми п`яніли, навіть без вина.
Грім прогремів.Все в мить одну змінилось,
І тому є твоя й моя вина.
І сльози навертаються на очі,
Як зостаюся я на самоті.
...Журба та сум відходять неохоче-
Плекаю я надії золоті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425685
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: НАСТУРЦІЯ