Ця жінка

Ця  жінка,коли  йшла  в  твої  тумани,
Все  ж  не  любила  тебе.
В  кишені  її  були  привиди  рідних  богів.
Вона  не  цілувала  тобою  скоєні  рани,
Хоч  ти  цього  спрагло  хотів.

Потім  місяць  перерізав  шляхи
Від  її  душі  до  твоєї,наполовину  страченої,
А  розмови  відверті  порозсипали  гріхи,
Бо  були  геть  необачними.

Коли  ти  увійшов  у  її  тепле  тіло,
Вона  під  зорями  сховала  душу,
Мов  та  птаха  з  болю  тремтіла,
Й  шепотіла:  "Самосуть  не  порушу".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425666
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Олена Ганько