Степлілась ніч у повні,
Стиха гукає сич,
Плетивом дивним зовні
Протяг торкнувсь облич.
Звабно дурманять квіти,
Сіється дощ із зір.
Понад дерев умитих -
Місяць, як поводир.
Плачуть зелені віти,
Знітилось все живе,
Ліпить серця розбиті
Співами -соловей.
Стогнуть, тремтять до рання
Води глибоких рік.
Пишуть вітри послання,
Доки весь світ затих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425615
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2013
автор: Любов Чернуха