Ні, ні, ні…лиш не питайся що в мене нового, чим дихає моє місто, як справи, куди курсують ці божевільні маршрутки, чи в мене є тут хмари, по чому в нас бензин марки «А-95» і чи сильно стрибнув курс долара за останніх декілька днів?!... Ти ж мене знаєш, що я ненавиджу говорити з тобою на такі теми, звісно ти переведеш тему на музику, кинеш парочку запитань по творчості «Кузьми Скрябіна» ну чи давно забутого «Мертвого Півня», запитаєш що останнє я прочитав і яке в мене враження від прочитаного?!...А пізніше буде розмова про моїх жінок, тобто, про моїх дівчат. Типу, яку вони нішу займають у моєму житті, чи знайшов ту саму єдину яку можливо колись втратив, де взагалі я шукаю тих жінок, тобто, дівчат і взагалі, тобі бракує жіночого тепла чи що?! Як пояснити твій twitter і контакт забитий оголеними жінками, тобто, дівчатами, та врешті решт, які вони дівчата коли оголенні і з не дитячими грудьми?!... такими грудьми можна годувати чоловіків і дітей чоловіків, до речі, чомусь всі тягнуться за великими грудьми, ти такий самий і не кажи що ні, ви завжди звертали свою увагу на груди, невже ви дівчат сприймаєте як істот з «цицьками», невже чим більші «цицьки» тим цікавіший той організм з діркою, невже ви не відчували чогось так би мовити жіночого?!.. наприклад, запах тіла (ти лиш не путай запах тіла з запахом парфумів) ти ж, мабуть, знаєш, ні, ти точно знаєш що чоловіки і жінки порізно пахнуть, тобто, чоловіки завжди пахнуть солоним потом і кров’ю(лиш не запихай сюди своїх парфумів, це зовсім інші запахи…), а жінки пахнуть, чим вони врешті пахнуть?, я не маю найменшого уявлення чим може пахнути жінка, можливо незайманістю, запахом весняного цвіту, можливо прохолодою літніх ранків чи теплими зимовими вечорами?!... Визначитись вкрай важко, чим може пахнути ця істота, з грудьми…можливо борщем і гарячим чорним чаєм, варениками і ромашками?!...
Ні, ні, ні…Лиш не питай мене про це, ти ж знаєш що я чудовий партизан який ховається по лісах не відомо від кого і для чого. Партизан який має свою криївку, свою зброю, свою хворобу і своє життя… До речі, про життя!... та яке в дупу життя переб’єш мене ти, що ти можеш мені розказати про життя якщо ти не можеш мені розказати що в тебе нового, чим дихає твоє місто, як справи, куди курсують ці божевільні маршрутки, чи в тебе є там хмари, по чому бензин марки «А-95» і чи сильно стрибнув курс долара за останніх декілька днів, ну що ти мені розкажеш про життя, молдаван, краще мовчи і не говори про жінок інакше ніколи більше не побачиш їхніх грудей і ніколи, чуєш, ніколи не відчуєш чим пахне жінка, а зрозуміти ти її навіть не старайся, нічого в тебе з того не вийде, краще мовчки дивись на груди під кофтинками і кури свій синій елем, чуєш?!...
Мамо, де ходить моє щастя, де ти поклала мої пігулки, де врешті решт мої жінки, тобто, дівчата з пишними бюстами. Мамо, тільки не бреши що все буде добре. Мамо я все знаю, мені все розповіли, не приховуй від мене життя, не накривай мене ночами ковдрою з головою. Мамо, я благаю тебе, лиш не накривай мене з головою бо мені важко дихати і будь ласка не давай мені листів від тої мимри. Мамо, я не хочу щоб вона мною цікавилась, Мамо, пали всі листи які приходять від цієї курви, бо я просто ненавиджу дурнуватих її питань, типу, що в тебе нового, чим дихає твоє місто, як справи, куди курсують ці божевільні маршрутки, чи в тебе є там хмари, по чому бензин марки «А-95» і чи сильно стрибнув курс долара за останніх декілька днів?!, хіба ж вона не хвора?!...
Я виключаю комп’ютер, йду в місто, дивлюсь на небо, цікавлюсь курсом долара і бензином марки «А-95»…Я зайду в магазин і візьму собі цигарок і пива, дешевого пива, можливо горілки, звісно якщо друзі не будуть проти!...Я постараюсь забути про ті дурнуваті листи, я постараюсь прокинутись без болю в голові, постараюсь тримати себе в руках!... Постараюсь, лиш би вона не писала…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425584
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2013
автор: Марек Кузьма