**** Ах, небо, небокрай ****

ЗА  МОТИВАМИ  ТВОРУ:  "Небо…"  АВТОР:  Катерина  Дмитрецька

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423001

***********************************************

В  вечірнім  небі  Бог  відлив  із  міді  хмари,
З‘юрбив  їх  в  вишині,  прикрасив  золотавим.
Чарують  око  кольори  вечірньої  заграви,
А  сонце  вже  сховалось  за  обрієм  багряним.

Безмежний  простір  у  блакиті  небосхилу
Ще  зранку  був  безхмарним  і  грайливим,
І  танув  погляд  в  нескінченності  відтінку
Блакиті  бірюзи  осяяній  промінням.

Та  вечір  полонить  блакить  відтінком  мідним,
Одягне  небо  все  у  рясу  надвечірню.
Тужить  моя  душа  за  обрієм  безхмарним,
Блакить  в  моїй  душі  я  сумом  затуляю.

Ах,  небо,  небокрай,  чому  я  не  літаю,
Чому  у  простір  твій  мов  птиця  не  пірнаю,
Душею  б  полетів,  та  тіло  не  пускає.
Тужить  моя  душа.  Та  небо  все  те  знає…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425454
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.05.2013
автор: Сергій Ранковий