Скажіть мені, ну чому так,
ви нехтуєте завжди мною,
немов би я, якийсь простак,
який не знає, душевного болю.
Куди не глянь, кругом є ви,
то й серце колотить, сильно,сильно,
відчуваючи біль душі,
що надає ваш погляд,беззупинно.
Не знаючи дотику, вашої руки,
і поцілунку чарівного,
що могло б врятувати мене,назавжди,
від смертельного прокляття, неземного.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2013
автор: Andre