змий отруту на склі серця…

Це  так  було  красиво…
Ти  став  моїм  раєм…

Захищена  від  світу  теплом
і  зорепадом  цілунків,
зникла  космічна  самотність
ти  не  був  просто  сном.
Ще  б  стерти  пам’яті  біль,
що  роз’їдає  в  години  слабкості,
словами  і  ніжністю  змий
отруту  на  склі  серця,    мудрістю,
щоб  безслідно  зникла
ненависна  і  роз’їдаюча  сіль...

і  нічні  жахи,  що  тебе  не  буде…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2013
автор: owl silence