Світлина

                                                                   Вилегжаніній  Яні


Одна  світлина  ,  а  як  багато  скаже  ,
Дивлюсь  і  бачу  ту  ,  що  колихала  кров  ,
А  серце  вже  отак  конем  не  скаче  ,
І  не  шукає  волі  ,  бо  пішла  любов  .


Раніше  я  дурів  від  чар  чудних  твоїх  ,
А  ти  пускала  холод    ,  що  злітав  на  вії  ,
Я  йшов  ,  спокутуючи  нездійсненний  гріх.


Чекав  здійснення  кришталю  і  мрії  ,
І  йшов  кудись  ,  чекаючи  мрійливих  втіх  
А  ти  по  полю  розсипала  всі  надії  .

10.01.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425397
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.05.2013
автор: blade89