Стислий подив.
Не забігаючи
На далеку і пекучу відстань
Хотілось би мати уявлення
Про яку йдеться пристань.
Сонна злість.
Маючи весь арсенал чемності,
Підвівши діамантову планку на рівень
Нагородити себе орденом. Мужності.
Який пафос! Наївний півень!
Суттєва самотність.
Подвійні погляди, які застрягли
У нескінченних коридорах снів,
Безумних мрій, хворих уявлень
Рахують місяць. В кілька днів…
Важкі передумови. Розумовий хмиз.
І так тягнеться Свідоме вниз…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425034
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.05.2013
автор: Вальдемар Феруменко