У спогади, поринув я душею,
У рій думок, несе мене життя,
І день за днем, сумую наодинці,
Бо вже нема, для мене вороття .
Сумую … Тихо на одинці,
Я сам з собою в самоті,
І тільки серце хоче воскресити ,
Хвилини радості , які були до тебе.
Душа моя нічого вже не просить ,
Вона зачинена навічно, та для всіх ,
Лиш тільки серце бубонить ,
В шибки дощем холодним.
Та не дає мені спокою,
Болить пекучим болем,
Та просить в Бога воскресити,
Спогади старі, які були до тебе.
Звертаючись до мене ,
Повторює завжди одне,
Не винен Ти, що все так склалось,
Така твоя нелегка доля .
Благає … Досить, схаменись ,
Що вже було , назад не повернути,
Лиш спогади залишаться тобі ,
Як нагорода , за твоє міцне кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424994
Рубрика:
дата надходження 14.05.2013
автор: архангел