ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Спить горіх…." . АВТОР: Ірина Кохан
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420936
**********************************************
Весна прийшла у сад, всміхнулась до нарциса,
З бруньок вилазить сонне, зім‘яте перше листя.
Все мружиться від сяйва і тягнеться до світла,
Лишень старий горіх не квапиться до квіття.
А поруч біле плаття вдягла вже абрикоса,
Зваблива і чарівна, в фаті сплелися коси.
У пахощі духмяні, мов шлейфом обгорнула,
І тягне до горіха в благанні ніжні руки.
Та все ж горіх уперто не хоче розквітати,
Не хоче своє листя на зовні викидати.
Зіщулив своє гілля й весну не хоче знати,
А хоче лиш у спокою зі смертю розмовляти.
А в небі білі хмари снують ще спозаранку,
І вітер сухе гілля гойдає біля ґанку.
Скрипить горіх сварливо - Залиште у спОкою,
Я вже старий, не можу тягнути більше воду.
Заплаче клен й береза, що поруч при дорозі,
Заплаче також вишня смолою у розломі,
І абрикоса сльози обронить бурштинові,
А серце заридає від споминів й любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424993
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.05.2013
автор: Сергій Ранковий