Тихий ранок, він мене почує.
Й зрозуміє темна ніч думки.
Сон сьогодні в мене не ночує
Й так він забирав в мене роки.
Я зроблю один ковток повітря,
В небі брасом швидко пропливу.
І пройдусь один, назустріч вітру
Світом, крізь росисту трин-траву.
Під собою я ще чую землю.
Над землею бачу небеса.
А між ними вакуумну греблю.
І на ній дорогу Кербер-пса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424775
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.05.2013
автор: Alex Fur