Не скаржся на моє ти серце: воно ж із картону,
Подерте й заляпане позаторішнім чорнилом.
Мені його шкода: чекає нового сезону,
Неначе спасіння, а поки що вкрите цим пилом.
І не обіцяй, розриваючи серце з паперу,
Повітряних замків без будь-яких залишків льоду.
А краще обходь мого серця пекельну печеру,
Заходь, щоб зігрітись, хіба що у справжню негоду.
І все ж не тримай моє списане віршами серце
На нитці тоненькій: його і так легко роздерти.
Шукай неіснуючу вічність мінорних там терцій
І слухай його нелогічно-класичні концерти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424516
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: Fairytale