любов лишилась недописаною,
а твій цукор занадто солодким для моєї кави.
свідомість так наскрізь. так гостро срібними списами.
і надто солодку. швидкими смішними ковтками.
душа лишилась недоспіваною,
а твоє біле вино занадто червоним.
здавалося, вільно. насправді ж, силою.
Ну , а піт, не таким він вже був і солоним.
ті поцілунки залишились недослухані,
а чай занадто чорним , як для зеленого.
наші пісні заслухані й обдмухані.
тіні від тіл на стінах видались химерами.
стони і крики залишилися незіграні,
а твої маски надто справжніми й тонкими.
по світу. голі, босі і обідрані.
добре, хоч ноги залишилися стрункими.
дотики наші зникнуть недосказані,
як твоє біле і морозне літо.
як твої фрази , мов на плівку записані.
щось типу: "Зай, ну кидай вже палити"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424421
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2013
автор: Дивна