заспівай.
маю потребу насолодитися тобою
трішки нагальну,адже в мені душевна знемога
заспівай.
стану вдячним тобі вечірньою порою
твій голос живе в мені, він – щоденна вимога…
не мовчи.
коли присмак щастя ми залишаємо у міражі
а радість губимо серед пташиних зграй.
не мовчи.
ти повинен як швидше від омани втекти
вихід є – заспівай, будь ласка. друже, заспівай…
пограйся з голосом. а я в ті моменти помовчу…
тепер, моє місце – глядача (слухати та дивитись)
віддайся вищим силам: Сонцю, Вітру, Дощу
а я подякую їм що зміг тобою насолодитись…
11 травня 2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424418
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2013
автор: Антон Геч