Обійми, поцілуй…

Обійми,  щоб  не  було  так  вільно..
До  ознобу.  До  тремтіння  в  ногах.
Я  вернусь  до  тебе  добровільно,
хоч  і  плутаюсь  в  колючих  словах.

Поцілуй,щоб  не  було  так  сумно,
Щоб  не  плакали  більше  вуста
Щоб  згасилась  журба  і  безшумно
Ми  втечемо  в  забуті  міста.

Погляд  злови,  ти  ж  переможеш.
Немов  кішку,  тримай  на  руках.
Я  ж  знаю,я  вірю,  ти  зможеш.
здолати  мій  змучений  страх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424400
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2013
автор: teodora