Ти пам"ятаєш зустріч ту,тоді,
Коли моя рука в твоїй лежала.
Ходила в довгій сукні,до землі.
В карету сіла і тебе чекала.
А ти листи мені подарував.
Відважився відправити слугою.
Я прочитаю,що ти написав,
Бо більше не побачимось з тобою.
На танець навіть тричі запросив,
Лиш про весілля люди не почують.
Руки моєї ти не попросив,
А в залі тім і досі ще танцюють.
Та я лечу,читатиму листи,
Лише не встигну,мабуть,відписати.
Бо їдеш ти,напевно,назавжди...
А я завжди тебе буду чекати...
Зустрівшися з тобою в цім житті,
Де Бог тобі стер пам"ять до хвилини-
Моя рука лежить в твоїй руці...
І ми з тобою на оті стежини
Ступили знов.Немає лиш коня,
Та і карета вже стоїть в музеї.
Все як тоді...Я знов в житті сама...
Та ні,брешу-залишились лілеї...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2013
автор: Відочка Вансель