Діти війни…

Діти  війни…    Ми  є  діти  війни?..
Хіба  ж  то  війна  нас  зродила?
Чиї  ж  бо  ми  доньки?  Чиї  ж  бо  сини?
Яка  нас  матуся  сповила?

Не  називайте  нас  дітьми  війни  –
Війна  може  тільки  вбивати
Та  нищити  мрії,  вриватися  в  сни,
Не  може  війною  буть  МАТИ!

Ми  діти  тієї  святої  землі,
Що  в  нас  на  очах  плюндрували
Недолюдки.
             Ми  ж,  хоч  ще  зовсім  малі
ЇЇ  як  могли  захищали.

Не  називайте  нас  дітьми  війни  –
В  нас  мати  одна  –  Батьківщина!
Хай  нас  огортає  туман  сивини,
Ми  діти  твої,  Україно!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424095
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.05.2013
автор: Олена Бондар (Бондаренко)