Після перегляду фільму: "Метро"(2013)
Проходить метро під шумно́ю рікою,
Немов, як завжди, починається день.
І сотні людей так поспішно юрбою
Ідуть через простір вагонних дверей.
Рушають. Обличчя навкруг незнайомі
Ховають в задуманих поглядах мить.
А десь там над ними в широкій водоймі,
Крізь товщу тунелю вода струменить.
Сильніше й сильніше... Гальма! Гинуть люди.
Охоплює паніка досі живих,-
Розбити, тікати. А далі - як буде...
Та розум героїв кріпив головних.
З'єднати зусилля - таким намаганням
Давався їм успіх у пастках метро.
А жах допоміг утворити кохання,
Що в іграх зі смертю відкрило кіно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424019
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.05.2013
автор: Oleg Kolibaba