Подекуди ми бачимо у сні
Найбажаніші мрії нездійснені.
Для кожного вони свої - сумні,
Веселі, добрі, злі...та незбагнені.
Прокинутись, а, отже, відійти;
Залишити на забуття у пам`ять.
І сновидінь закривши об`єктив,
На порох стерти мрій маленьких камінь.
Подекуди ми бачимо у сні
Майбутні обрії, минулі дії,
Що кожен раз, мов стелі навісні,
Над нами бовваніють в тихій мрії.
А часом би, віддали геть усе,
Щоб сон тривав й тривав, але не вічно;
Бо в вічнім сні життя втрачає сенс,
І він уже стає розмитий ніччю.
Подекуди ми бачимо у сні
Людей, яких немає більше з нами.
Про це солоний присмак на щоці
Нам скаже вранці, коли зрадить пам`ять.
Тож, будьте обережними у снах,
Бо Танатос і Гіпнос - браття рідні.
Якщо блаженний світ на небесах,
Буття у сні - доволі своєрідне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423774
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2013
автор: Oleg Kolibaba