Плоский німецький штик,
Свідок страшної ери.
Руки складені в стик
Риють пісок в кар’єрі.
Сірий шматок сукна,
Кістка жовтава сяє –
Доля чужих сумна,
Спокою їм немає.
Ми проти німців злі,
Нас не страшить могила.
Нащо сюди прийшли,
Мабуть, щоб тут загинуть.
Вчора була війна,
В батька осколки в тілі.
Зброя потрібна нам,
Ми ж бо військова сила.
Штик під піджак беру,
Тільки червоні з нами –
Хлопці малі в війну
Граються до нестями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423652
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: Мірошник Володимир