Десь там, на забутій Богом землі…
Де не ступав брудний чобіт кретинів…
Там височіють великі й малі…
Дерева райських мандаринів.
Там снилися сни прадавній людині.
І світло лилося, як солодкий нектар.
і день за днем… і вчора й нині.
Босі п*яти торкалися хмар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423613
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: наталіса