давай
ти будеш малювати
мої ключиці,
а на них свої трепетні дотики.
я складатиму твою ніжність
на полиці,
звісно, якщо ти не будеш
проти.
давай
я буду вечорами
слухати ретро,
і пити гарячий чай
із несолодким цукром.
ти вивчатимеш мого тіла
нанометри,
і до терпкості ніжно цілуватимеш
руки.
давай
подаруємо один одному
розстріляну відвертість.
і вилікуємо нашу вірність,
хвору панічно.
я заховаю тебе у шухляду
в своєму серці.
і так буде вічно.
чуєш?
вічно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423552
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: Vitasichka