Неймовірно дихати Космосом.
У енергій - ні рук, ні гілки.
У часу немає простору.
У легенів немає стрілки.
А ми чекаємо вічності.
А душа усе бачить, молячись.
Життя - суцільні епічності,
Іллюзії і ролі ці.
Чи хоч хтось у театрі Подихів
Може взяти себе за роги?
Не варто чекати нагоди,
Щоб у себе вдихати Бога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423542
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: Келя Ликеренко