Знов

З  весняної  пітьми
Приходить  теплий  ранок.
Не  будем  ми  дітьми...
Надія,  наостанок,
Дарує  тихий  сон.
І  все  кружляє  в  танці.
Торкнемося  долонь,
Прокинемось  уранці...
І  покохаєм  знов.
Цей  світ  і  ці  хвилини.
Заграє  в  сеоррці  кров
Із  радістю  дитини.
06.05.13р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423174
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: Катя Романовська