Над моїми слабкостями
у тебе нема переваги,
Тому-що я вмію пробачати тобі,
І кожна моя сльоза камінчиком
у душі твоїй ляже
Як аснова ландшафту
на пісчаному дні.
Ти розливаєш мене
у життєвому круговороті
І хвилею тягнеш донизу,
Розбивши краплинами на повороті
Скелястого свого обриву.
Чомусь мене стає дедалі менше
В твоїх мріях відцвівши
повільно зникаю
А пам ятаєш,коли ти сказав
мені вперше :
ЛЮБА-Я ТЕБЕ КОХАЮ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2013
автор: Злата Наркевич