Закину пасмо сітей в синій океан,
Піймаю дивну рибку для щирих побажань.
Вона мене благає, – На волю відпусти!
Ну добре, - скажу рибці, - Скоріше вже пливи!
Та тільки ти ніколи - кажу я їй вдогін, -
Не забувай про мене у тій пучині хвиль,
Одне лишень бажання я маю назавжди,
Хай сяє світле сонце і мирні будуть дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423017
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2013
автор: Сергій Ранковий