Затьохкав кущ розквітлого бузку,
І закувала поряд черемшина...
Чи ж може під мелодію таку
Заснути, ну бодай, одна людина?
Весняний вечір бродить по селі
І відчиняє двері в кожну хату:
- Послухайте завзятих солов’їв!
Йдіть до зозулі роки рахувати!
Травневий вечір – бравий дідуган –
По-молодецьки крутить білі вуса,
Всміхається дівчатам і бабам,
А молодиці з нього вже й сміються.
Та, звабившись, ступають на поріг,
Пригадують щасливе дівування...
І тут до всіх з небачених доріг
Приходить (чи вертається) кохання.
.........................................
Я все це знаю, бо уже й мені
На голову цвіт яблунь тихо трусить,
Під’їхавши на білому коні,
Весняний гість, в якого білі вуса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422807
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2013
автор: Катерина Шульга