Ти би міг і втопитись у ліриці нашого світу,
Задихнутися від маринованих вічністю рим.
Ти не вивчив ні букви з моєї душі алфавіту,
Тож нічого страшного, що ти так і будеш чужим.
Ти б заплутався у пунктуації мого лиш серця,
Збожеволів від звичного надлишку твоїх цитат.
Як би нас не ділили, та ти з мого світу не стерся.
В мене віри у тебе десь так на мільярд кіловат.
Ти б розтанути міг у транскрипціях нашого світу,
Розчинитися у атмосфері кислотних образ.
Та ти досі ще носиш у серці, лиш мною зігріту,
Припорошену часом, безглузду надію на "нас".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422729
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.05.2013
автор: Fairytale