Туман легкий повис серед долини,
Рябить поверхня плеса мовчазна,
Глибоке небо над землею лине,
З городу запах м’яти долина.
Вже сонце поміж сосен виглядає,
І череда на пашу поспіша.
І ця краса до болю серце крає,
Моїх країв засмучена краса.
Співає птах, мов грає на сопілці,
А інший щось виспівує свого.
І ні один листок на кожній гілці
Не затремтить – так слухає його.
І я завмер, прислухавшись до співу,
Хвилину від роботи відірвав.
І радісно так стало, і щасливо –
Як виразити це через слова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422718
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.05.2013
автор: Мірошник Володимир