Велика Твоя милість, як Ти великий весь!
Твоя Любов до людства сильна і безмежна,
Ти милостивим поглядом дивишся з небес,
А людська воля така необережна!
Ти благодать Свою від нас не забираєш,
Лиш тільки ми від неї можем віддалитись,
Ти нас замучених і грішних так кохаєш,
Не перестаєш нас ні на мить любити.
Себе приносиш в безперервну Жертву
І на Хресті Своєму всіх нас воскресаєш,
До Свого Серця живих і мертвих
Як ніжна мати з болю пригортаєш.
Як Авраам колись, Тебе я так благаю,
Як є ще десять з праведних, не відвертайся!
Як є ще з п’ять, ну, хоч один – волаю,
Не гнівайся на нас, не покарай нас!
Я восхвалю Тебе, мій Спасе, Боже,
За всі Твої діла неоціненні!
Нехай святиться той, хто може
Щоб Ти сказав, що ми Твої блаженні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422701
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2013
автор: Услада