Який чудовий час – Весна:
Весела, райдужна, ясна!
В який ще час могла прийти
Людина Світла й Доброти
На Землю нашу для окраси
Та долі Ніжності? По часу,
Всі скажуть точно, що, звичайно –
Лише у травні! Надзвичайно
Легка та щедра, серцем щира,
В руках завжди лиш Голуб Миру,
У серці – доброта, любов.
Душа палає знов і знов
Вогнем щоденних нових звершень
Та попередніх справ завершень
І НЕ ДЛЯ СЕБЕ! Скільки знаєм
Людей, які про інших дбають?
Десяток? Два? Чи одиниці?
Вклоняюсь дорогій сестриці
Як поетесі, доньці, мамі, художниці і витівниці,
Талановитій працівниці,
Великої Душі Людини!
Нехай сто літ ще і щоднини
Будеш здорова ти, кохана,
Щаслива, радісна, жадана!
А ще – гармонії, достатку,
Аби все скрізь було в порядку,
Аби бажань багато було
І все корисне з них – прибуло!
З любов’ю та мільйонами цілунків!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422647
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.05.2013
автор: Innessanew