Обірвався Оклик як метелик,
Полетів він квіткою від губ,
І вином примар наповнив келих
Всіх моїх старих провин і згуб.
Розплескав навкруги розмаїтість,
Розкохав вже згублені літа,
Заховався за очей барвистість,
Та мої долоні пам'ятав.
Засурмив, заграв/горлав у шумах,
Застрочив струмочком біля ніг,
І опав, знайшовши немов в думах
Сам себе.
Замовк.
Завмер.
Затих.
9.06.1992
К.
КВ-1
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422529
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 03.05.2013
автор: Левчишин Віктор