Ти всього лише точка на карті моєї самотності.
Розчиняєшся в метрах, як цукор. І в кожнім рядку
Мене знов лихоманить від тиші та невідворотності
Чергової розлуки і звичної втрати зв'язку.
Ти всього лиш знак оклику у недописаних реченнях.
Емоційно забарвлену вічність ти ділиш на два.
І, напевно, усі наші сни несвідомо приречені
На мовчання. Ти ж бачиш: нічого не значать слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422389
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.05.2013
автор: Fairytale