Проходила й та весна
така тепла і ясна
і трохи тихше шепотіла
ясним сонечком усіх гріла
І дерева вже цвіли не так
На базарах був бардак
І у душі не було порядку
Напевно потрібно шухлядку!
Щоб усі думки там розкладати
якісь назавжди відкладати
А весна усе ішла, не зупинялась
на людей не задивлялась
Ні на цвіт, що облітав
ні на гнів людей, що злітав
Любувалась трохи лиш дітьми
відганяла їх від жахливою пітьми
Дарувала цвіт тихим парам у лісах
Малювала сині квіти на горах
Любила слухати і тих хто читає
У їх книгах вона завжди літає
Весна, вона вміє також говорити
потрібно лиш слухати ії і творити
Творити любов на цій тихій землі
Не затягувати на шиї тугої петлі
І будеш ти чути спів цієї весни
І щастя квітки цієї буде і восени!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422250
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2013
автор: Solnishko-‘๑’-