Зливаються з втомою сірі думки,
І тікає за обрій душа
Слова-паразити немов бур'яни
Між рядками сховались в віршах.
Я малюю в уяві сірим,
Тому-що у білого надто висока ціна,
Нектар обману перевтілився в довіру,
Хоч за вікном давно війна.
Добро тікає мов вода
Крізь пальці часу.Його не зупинити.
А там де було літо-затаїлася зима,
Щодня чекаючи свій вихід.
Змішалися з втомою сірі думки,
Позіхає від скуки душа,
Слова розчинились в уламках весни
Посміхаючись рифмою на сторінках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422162
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2013
автор: Злата Наркевич